Літургія у Навечір'я Різдва Христового (+ВІДЕО)

У Навечір’я Різдва Христового, 6 січня 2023 року, в Академічному храмі на честь Різдва Божої Матері були звершені уставні богослужіння: Царські часи (1-й, 3-й, 6-й, 9-й), Зображальні та Божественна літургія святителя Василія Великого.

Богослужіння очолив Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній у співслужінні голови Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента та ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра.

Архіпастирям співслужили члени адміністрації, викладачі та студенти Київських духовних шкіл у священному сані.

За Літургією також молились викладачі, студенти та вихованці КДАіС, паломники обителі та парафіяни храму.

Часи — це короткі богослужіння, присвячені певній годині дня, в якій відбулася важлива подія з земного життя Спасителя. У богослужбовій практиці зараз часи читаються так: третій і шостий — перед Літургією, дев’ятий – перед вечірньою, перший — після утрені. Сенс встановлення такого виду богослужіння — освячення молитвою усього дня, що було відомо ще в юдейській традиції. У богослужбовій практиці Православної Церкви є чотири часа: дев’ятий, перший, третій і шостий. Головна тема дев’ятого часу — Хресна смерть Господа і Бога нашого Іісуса Христа; першого — вигнання Адама і Єви з раю, а також суд над Боголюдиною у Каяфи, Його передсмертні страждання; третього — зішестя Святого Духа на апостолів; шостого — розп’яття Господа на Хресті.

Царські часи — особливий вид богослужіння, який відбувається тричі на рік: «в навечір’я», тобто напередодні Різдва Христового та Богоявлення, і у Велику П’ятницю. Вони називаються «царськими» тому, що в Візантії зазвичай відбувалися в присутності царя і закінчувалися многоліттям царю і патріарху. Царські часи являють собою з’єднання всіх 4 часів в одну службу з приєднанням до них чину зображальних, і замінюють собою в навечір’я Літургію, яка хоча і відбувається, але з вечірньою, і отже відноситься до наступного дня. Як Літургія, вони мають апостольське і євангельське читання з паремій (читанням зі Старого Завіту) перед ними. Крім того вони мають особливі тропарі. Євангеліє на них читається, як на Літургії, поза вівтарем. Як читання, так і стихири мають своїм змістом святкову подію. Йому ж присвячені і два псалма на кожному з часів. Царські часи вводять християнина в святкування Різдва Христового, дають душі вірний настрій.

Богослужіння транслювалось на офіційній сторінці Академії у мережі Facebook.

Під час Літургії були піднесені прохання про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.

Богослужбові піснеспіви виконував хор Київської духовної академії під управлінням регента архімандрита Леонтія (Тупкало).

За богослужінням митрополит Антоній звершив священницьку хіротонію над студентом ІІ курсу магістратури ієродияконом Павлом (Вітрюком).

Читайте також: Академічний хор Київських духовних шкіл записав Різдвяні колядки на підтримку Збройних Сил України (+ВІДЕО)

Прес-служба КДА / фото О. Пилипенко