Вітальне слово Блаженнішого Митрополита Онуфрія учасникам ІХ студентської конференції

13.03.2018

Почати

13.03.2018 - 21:30

Кінець

13.03.2018 - 21:30

Категорії

Публікації

 

ОРГАНІЗАТОРАМ, УЧАСНИКАМ ТА ГОСТЯМ

IX СТУДЕНТСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СТУДЕНТСЬКА НАУКА В ДУХОВНІЙ ШКОЛІ»

 

Ваше Преосвященство, дорогий Владико Ректор!

Всечесні отці, брати і сестри! Шановна студентська молодь!

 

Вітаю Вас з початком роботи студентського наукового форуму, який вже вдев’яте зібрався в Київській духовній академії!

 

Цього року студентську конференцію присвячено 100-річчю мученицької смерті священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського і Галицького. Передбачається приділити на конференції особливу увагу подвигу новомучеників та сповідників ХХ ст. та історичному шляху Православ’я в Україні в роки радянського атеїстичного режиму.

 

Про богоборчі часи минулого століття вже чимало сказано та написано. Сьогодні дослідники мають можливість працювати з архівними матеріалами, які раніше були недоступними для них. Це дозволяє більш глибоко та всебічно вивчати історичний шлях нашої Церкви у складному ХХ ст. Тим не менше, є і сьогодні потреба знову і знову звертатися до роздумів над цим непростим періодом нашої історії.

 

Сто років тому, на початку лютого 1918 р. (за новим стилем) до Києва увірвалася червона армія. У місті почався страшний терор. Протягом кількох днів без всякого суду та слідства було вбито кілька тисяч людей. Саме в ці дні був розстріляний і Київський митрополит Володимир. Він став першим ієрархом Православної Церкви, який був страчений після приходу до влади більшовиків.

 

Історики і досі сперечаються про те, хто саме вбив священномученика Володимира. На жаль, усі слідства, які проводилися у 1918 р., не були доведені до кінця. Тому безпосередні виконавці цього злочину так і не були знайдені. Однак, цілком очевидно, що в атмосфері терору, коли на вулицях Києва грабували та жорстоко вбивали простих перехожих, загибель митрополита не була випадковістю. Очільники червоної армії перед взяттям Києва прямо закликали бійців до безжального терору проти «ворогів революції». І саме ці заклики призвели до кривавої різанини. Отже, смерть митрополита Володимира була прямим наслідком встановлення у місті влади більшовиків, які прямо говорили про необхідність знищення усіх прихильників «старого режиму».

 

Крізь розповіді очевидців останніх годин життя митрополита Володимира до нас дійшов величний образ святителя, який добровільно і цілком свідомо йшов на смерть. Усі, хто бачив святителя в ці останні години, говорять, що він був повністю спокійним та готовим до страти. Коли неподалік від Лаври було знайдено його бездиханне тіло, лікарі констатували, що права руки митрополита складена для благословення. Отже, в останню мить земного життя святитель благословляв своїх убивць.

 

Священномученик Володимир – це взірець пастиря, який в будь-який час свого життя був готовий предстати перед Христом. Він достойно та гідно пройшов свою голгофу та прийняв вінець мучеництва.

 

У 1992 р. митрополит Володимир (Богоявленський) був причислений до лику святих. Тоді ж було встановлено і шанування Собору новомучеників та сповідників ХХ ст. Так сталося, що канонізація священномученика Володимира співпала за часом з початком серйозних випробувань для Православної Церкви в Україні. Саме у 1992 р. почався церковний розкол, вилікувати який не вдалося і понині. Коли влітку 1992 р. до Києва прибув Блаженніший Митрополит Володимир, одразу було вирішено найближчим часом віднайти мощі священномученика Володимира. І з Божою допомогою, у 1992 р. напередодні святкування дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира у Хрестовоздвиженському храмі Києво-Печерської Лаври нам вдалося віднайти чесні мощі священномученика. Тоді для нас це було важливе підкріплення у вірі. Добре пам’ятаю відчуття особливої божественної підтримки, яке було в усіх учасників тих подій.

 

Священномученик Володимир з тих пір широко шанується в Українській Православній Церкві. Особливе значення має шанування священномученика Володимира для студентів Київських духовних шкіл. Він є взірцем пастирського служіння та вірності Христу. І сьогодні ми звертаємося з молитвами до святого священномученика Володимира, щоб він укріпив нас у нашому служінні та був молитвеником за нас перед Богом.

 

Сьогоднішня конференція дає нам добру нагоду знов і знов замислитися над подвигом новомучеників та сповідників ХХ ст. Впевнений, що сьогодні ми почуємо ґрунтовні доповіді, які допоможуть глибше зрозуміти той непростий шлях, який пройшла наша Церква у минулому столітті.

 

Бажаю учасникам і гостям конференції благословенних успіхів у вивченні богоодкровенних істин. Прикликаю Боже благословення на всіх учасників наукового форуму.

 

 

+ ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

 

13 березня 2018 р.

м. Київ

ДОДАТКОВІ ДОКУМЕНТИ