Почаївська духовна семінарія стала на захист Київських духовних шкіл (+ВІДЕО)

01.04.2023

Почати

01.04.2023 - 23:30

Кінець

01.04.2023 - 23:30

Категорії

Новини , Публікації

 

Відкрите звернення ректора, викладачів та студентів Почаївської духовної семінарії про недопущення закриття Києво-Печерської Лаври та Київських духовних шкіл

 

Дорогі Почаївські студенти, семінаристи! Всі ми знаємо, що зараз відбувається в Києві. А Київ — це наше серце. Серце нашої Православної Церкви. Там наша купель. Там ми народились в ній.

 

Київська Лавра — це духовна матір, не тільки чернецтва, але й всього нашого народу, православної України. Київські духовні школи, академія і семінарія — це матір і Почаївської семінарії і всіх духовних шкіл, всіх священників зі всього світу. Не тільки протягом останніх 30 років, а з моменту їх заснування. 400 років Київські школи існували і розвивалися. Тому ми повинні берегти нашу святиню, наше духовне серце. Без якого нам буде тяжко жити, спасатись, дихати благодаттю.

 

Ми просимо, щоб Господь помилував всіх нас. І зупинив цих безумців, богоборців, які хочуть забрати у нас святиню. Ми знаємо, що вони зробили коли забрали святині у перший раз. Після революції 1917-го року. Вони все що могли знищити, знищили, осквернили. І під час святкування 1000-ліття хрещення Русі в 1988 році все зруйноване, спаплюжене повернули нашій Церкві. Ми більше 30 років трудились над цим, щоб це відновити. Невже можна віддати знову все в руки тим, які раніше вже показали як вони відносяться до православної святині, до історії, до культури нашого народу?! Вони знову зроблять те саме. Використають, посміються, познущаються з наших народних вікових святинь. Не можна віддати мачусі наші святині! Вони повинні належати тільки нашій Церкві, тільки нашому віруючому народу, який з любов’ю це все спорудив, зберіг і знову відновив. І готовий все зробити, щоб ці святині прикрашали нашу країну. Щоб туди всі зі всього світу могли їхати паломники і туристи, віруючі і невіруючі. І бачили духовну культуру наших предків.

 

І Київські духовні школи повинні там існувати. Тому що це школа благочестя. Яка надихне, обновить і воскресить наш народ, який сьогодні проживає в таку страшну епоху. Поможи нам в цьому Господи!

 

Все що сьогодні відбувається в Києво-Печерській Лаврі з нашою братією, Київськими духовними школами — не може нас полишати байдужими. Як ми знаємо, що сьогодні корпорація Київських духовних шкіл, а це близько 400 студентів та викладачів, братія Києво-Печерської Лаври – це близько 200 насельників, які є продовжувачами богоугодної справи преподобних Антонія і Феодосія, можуть опинитися на вулиці, можуть бути вигнаними зі своїх храмів, зі своїх корпусів, зі своїх домівок. Ми виражаємо своїм братам підтримку молитовну, духовну — братії Києво-Печерської Лаври і Київським духовним школам.

Ми вкотре нагадуємо і свідчимо світу, що наше основне завдання священнослужителів, монашествуючих, студентів духовних шкіл і віруючих людей — це молитися. Нехай же Бог миру благословить усіх нас, збереже нас в вірі, чистоті, непохитності, любові для життя теперішнього, збереже наші святині для майбутніх поколінь, які прикрашали і прикрашають нашу державу!

 

Підтримуємо і вас, дорогий наш владико Сильвестре! Надіємось на Божу милість та допомогу, що цим зверненням Господь вразумить нашу владу і все погане оберне на найкраще та припинить ці лихі часи. З повагою та любов’ю, студенти Почаївської духовної семінарії!

 

Чому в той час коли вірні нашої Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм, захищають нашу Україну, жертвують своїм здоров’ям, ризикують своїм життям заради України, ви гоните Києво-Печерську Лавру та гоните нашу Церкву Христову?! А гонячи нашу Церкву, ви гоните самого Бога. Тому наголошую, почніть поважати релігійні погляди та почуття нашої Церкви, вірян нашої Церкви і діяти відповідно до Конституції нашої України.

 

Києво-Печерська Лавра — є колискою нашої віри!

 

Шановний пане Президенте! Я звертаюся до Вас, як до гаранта Конституції і прошу Вас припинити цю безжалісну боротьбу із нашою Церквою, з нашою Лаврою, а також з нашою академією і семінарією. Тому що закриттям нашої Церкви і закриттям наших духовних закладів не можуть бути і розмови про перемогу у війні. Тому прошу, щоб наша Церква і наша академія і семінарія були завжди відкриті для наших студентів.

 

І ми як віруючі, просимо і благаємо Бога: «Боже Великий, Єдиний, нас, нашу Церкву, Україну-Батьківщину храни!».

 

 

 

3060

ДОДАТКОВІ ДОКУМЕНТИ