Електронний каталог бібліотеки КДАіС

 

Електронний каталог бібліотеки Ви можете переглянути за даним посиланням – Електронний каталог бібліотеки КДАіС 

 

ІСТОРІЯ

 

Короткий нарис історії бібліотеки Київської духовної академії (XVII – початок ХХ ст.)

 

Святитель Петро Могила є не тільки фундатором Київських духовних шкіл, але й засновником її багатого книжкового зібрання. У своєму заповіті він залишив для Київської колегії свою особисту бібліотеку, яка складалася з 2131 книги. Згодом бібліотека Києво-Могилянської колегії-академії поповнилася дарунками низки інших відомих ієрархів XVII-XVIII ст. У 1780 р., коли бібліотека налічувала понад 8 000 книг, зібрання постраждало від пожежі, як, ймовірно, і частина академічного архіву. Втрати відновлювалися завдяки даруванням та приєднанню до загального фонду створеної в 1768 р бурсацької бібліотеки з навчальною літературою, а також шляхом придбання нової друкованої продукції.

 

Академічна бібліотека наприкінці XVIII – у XIX ст.

 

Згідно опису бібліотеки, складеному єпископом Іринеєм (Фальковським) не раніше 1792 р., бібліотека Києво-Могилянської Академії нараховувала 6 272 книги, більше половини з яких не були богословськими. У 1811 р. Могилянська Академія постраждала від чергової пожежі. Про ступінь збереження її бібліотеки після пожежі існують суперечливі свідчення. За одними даними, бібліотека практично не постраждала, за іншими — вона втратила понад 1 000 книг.

 

Після закриття старої Академії у 1817 р. її бібліотека була передана до Київської духовної семінарії, а звідти у 1819 році  до нововідкритої Київської духовної академії. При цих передачах інвентаризація бібліотеки не проводилася.

 

Після передачі бібліотеки у роспорядження Київської духовної семінарії вона розташовувалася в своєму колишньому приміщенні — на горищі Свято-Духівської церкви Братського монастиря. Обов’язки бібліотекара Семінарії виконував ієромонах Кирило (Куницький), який був останнім бібліотекарем Могилянської Академії. У період з 1817 по 1819 рр. бібліотека поповнювалася лише навчальними посібниками та періодичними виданнями. У 1819 р. бібліотека була передана до Київської духовної академії. Перший каталог бібліотеки КДА був складений професором священиком Аверкієм Пушновим у 1826 р. У ньому зафіксовано 4 488 книг.

 

З моменту створення Академії почалося регулярне поповнення фондів бібліотеки. Особливо активним цей процес став після призначення на посаду ректора у 1830 р. святителя Інокентія (Борисова). За свідченням митрополита Макарія (Булгакова), до початку 1840-х рр. в бібліотеці було вже близько 10 000 книг. У 1870 р. за офіційними даними в бібліотеці було 11 903 найменувань книг загальною чисельністю 24 978 томів, а також 300 найменувань рукописів.

 

Ще у 1825 р. бібліотека була переміщена зі Свято-Духівського храму на другий поверх нового навчального корпусу Академії. У 1863-69 рр. бібліотека розташовувалася в конгрегаційній залі старого («Мазепиного») академічного корпусу, а в 1869 р. розмістилася в спеціально обладнаних для неї приміщеннях на другому і третьому поверхах того самого корпусу. Згодом цей корпус навіть стали звати «бібліотечним».

 

У 1864 р. ректор КДА архімандрит Філарет (Філаретов) склав правила користування бібліотекою для студентів. Відповідно до цих правил, студенти могли отримувати книги з бібліотеки тільки з дозволу ректора. Для цього два рази на тиждень (у середу і суботу) вони могли через чергового представляти ректору записки з переліком потрібних книг. Після затвердження ректором ці заявки передавалися бібліотекару. Студент міг отримати на руки не більше 5 книг за один раз і тримати їх у себе не більше двох тижнів. Студентам, які працюють над курсовими творами, дозволялося брати до 10 книг за один раз. Книги, які були потрібні для написання курсових творів, дозволялося тримати на руках і більше двох тижнів. Рідкісні книги і рукописи дозволялось читати тільки в приміщенні бібліотеки без виносу. Бібліотекару пропонувалося ретельно переглядати книги при їх поверненні до бібліотеки та негайно повідомляти ректору про помічене псування книжок. Ці правила були схвалені Правлінням КДА і введені в дію у вересні 1864 р.

 

У наступні роки правила користування бібліотекою були для студентів значно полегшені. Зокрема, у 1885 р. для отримання книг з бібліотеки студентам вже не потрібно було просити санкції ректора. Рішення про можливість видачі на руки замовлених студентами книг приймалося бібліотекаром. Студент міг «одноразово отримати … не більше десяти книг терміном на три тижні». Студентам IV курсу, які працювали над кандидатськими дисертаціями, дозволялося брати одночасно до 20 книг. Видача книг здійснювалася в навчальні дні після закінчення лекцій (з 15.00 до 17.00). Студентам заборонялося виносити з бібліотеки рідкісні книги, рукописи, гравюри, креслення і «археологічні рідкості». Також студентам не видавалися курсові твори, написані в КДА у попередні роки. Студент, який втратив або зіпсував узяту ним книжку, повинен був або надати до бібліотеки новий екземпляр тієї ж книги, або заплатити за вказану в каталогах вартість книги та її палітурки. Всі книги, які знаходилися на руках у студентів, необхідно було повертати в бібліотеку при кожній поїздці у відпустку або на канікули. Облік видачі книг вівся в особливому зошиті.

 

Значну частину фондів бібліотеки складали пожертви колишніх вихованців КДА, відомих церковних і громадських діячів. В різний час до КДА передавалися книги і рукописи з особистих зібрань М.М. Бантиш-Каменського, графа І. Потоцького, митрополитів Євгенія (Болховітінова), Макарія (Булгакова) і Платона (Городецького), архімандрита Антонина (Капустіна), професорів КДА. У 1865 р. до КДА надійшла бібліотека Олонецької духовної семінарії. Завдяки зусиллям архієпископа Макарія (Булгакова) фонди бібліотеки поповнилися багатьма цінними рукописами і виданнями із зібрань Київського Софійського собору, Києво-Печерської та Почаївської Лавр, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького та інших монастирів, а також кількох стародавніх церков.

 

До 1886 р. у складі бібліотеки було вже 18 132 найменування книг і брошур загальною кількістю 42 716 томів, 710 рукописів, 326 найменувань актів і грамот. Таким чином, в період з 1870 по 1886 рр. фонди бібліотеки збільшилися майже в два рази.

 

Бібліотека КДА на початку ХХ ст.

 

З 1910 по 1915 рр. у бібліотеці КДА було запроваджено форматно-кріпосну систему за зразком Віденської бібліотеки. У такому вигляді бібліотека функціонувала аж до закриття КДА. Після того, як у 1877 р. зібрання Церковно-археологічного музею КДА було відокремлено від бібліотеки, всі рукописи, які надходили до КДА, передавалися не до бібліотеки, а до ЦАМу. Однак, з 1903 р. почався зворотний процес. Доглядач ЦАМу професор М. Петров ініціював передачу до фондів бібліотеки тих книг і рукописів, які він вважав недостатньо цінними для зберігання в музеї. В результаті за період з 1903 по 1915 рік через ЦАМ до бібліотеки потрапило 1 303 одиниці збереження.

 

З початком першої світової війни в бібліотеці КДА значилося 59 972 найменування друкованих книг і брошур в кількості 98 070 томів, 953 рукописи, 89 актів і грамот, 366 атласів, 359 найменувань підручників в кількості 2 286 томів, 863 періодичні видання. Фундаментальна бібліотека КДА була одним з найкращих в Російській імперії зібрань богословської літератури. Крім того, в КДА діяла окрема студентська бібліотека, яка була підконтрольна академічній інспекції і комплектувалася на добровільні пожертвування і щорічні внески студентів. Станом на квітень 1919 р. в студентській бібліотеці було 4 542 томи. Невеликі бібліотеки могли збиратися і студентськими науковими товариствами, які діяли при КДА. Наприклад, свою бібліотеку мали Златоустівський та гомілетичний студентські гуртки.

 

В період з 1819 по 1919 рр. на посаді бібліотекарів КДА працювало 26 осіб. З них особливий внесок в розвиток бібліотеки зробили К.Д. Думітрашко (бібліотекар у 1870-1886 рр) і А.С. Криловський (бібліотекар з 1886 і до моменту закриття КДА). Перший почав роботу зі складання та видання повного алфавітного каталогу бібліотеки, однак не встиг завершити цю працю. Другому належить заслуга реорганізації бібліотеки за форматно-кріпосним принципом. Він також здійснив видання її повного систематичного каталогу. З 1890 по 1915 рр. у світ вийшло п’ять томів (в тринадцяти випусках) «Систематичного каталогу книг бібліотеки Київської духовної академії». Крім того, у 1906 р. був випущений окремим виданням систематичний каталог Полоцької уніатської бібліотеки, переданої до КДА у 1900 р. Загалом у виданні Криловського враховано 36 339 найменувань книг. Однак в його каталог не включені книги з математики, медицини та інших наук, які не мають прямого відношення до дисциплін, які викладалися в КДА. Криловський також працював над написанням історії бібліотеки КДА, однак не довів цю працю до кінця.

 

На початку лютого 1919 р., коли до влади в Києві в черговий раз прийшли більшовики, бібліотека КДА опинилася під загрозою конфіскації. Щоб цього не допустити, керівництво Академії вирішило передати бібліотеку в користування Української Академії наук. Однак на момент першого закриття КДА радянською владою (3 квітня 1919 р.) передача бібліотеки здійснена не була. 12 квітня 1919 р. за рішенням студентів до фондів фундаментальної бібліотеки КДА була передана студентська бібліотека. З 1 серпня 1919 р. по 1 жовтня 1923 р. бібліотека КДА перебувала в підпорядкуванні Вищого інституту народної освіти, створеного на базі розформованого Університету Св. Володимира. З 1 жовтня 1923 р. бібліотека перейшла в розпорядження Всенародної бібліотеки України при ВУАН (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ). Всі ці роки бібліотекарем КДА залишався А.С. Криловський, завдяки якому вдалося зберегти багаті бібліотечні фонди.

 

Поповнення бібліотеки КДА здійснювалося і після її передачі до Всенародної бібліотеки України. У 1920-ті рр. до її складу були включені приватні бібліотеки колишніх професорів КДА архієпископа Василія (Богдашевського), протоієрея І. Королькова, М. Н. Дроздова, М.М. Пальмова та ін. Крім того, до сьогодні в НБУВ знаходяться студентська бібліотека КДА, бібліотека Церковно-археологічного музею при КДА, нотна бібліотека хору КДА і бібліотека Українського гуртка КДА.

 

На даний час бібліотека КДА зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Вона налічує понад 96 тисяч одиниць зберігання. Серед них є чимало унікальних видань: 12 інкунабул (видання другої половини XV століття), 132 палеотипи (видання 1501-1550 рр), 450 найменувань церковнослов’янських видань XVI-XVIII століть. У бібліотеці збереглися книги з особистих зібрань святителя Петра Могили, митрополитів Рафаїла Заборовського, Тимофія Щербацького, Арсенія Могилянського та інших відомих церковних діячів. Рукописи, які зберігалися в КДА, передані до Інституту рукопису НБУВ.

Проф. В. В. Бурега

 

Бібліотека КДА наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

 

Відродження бібліотеки Київських духовних шкіл почалося разом з відновленням у Києві духовної семінарії у 1989 р. З тих пір істотно поповнюються фонди. Частково до КДА були повернуті книги з її дореволюційних фондів. Значна частина книг була пожертвувана М.О. Струве.

 

До складу бібліотеки входять книги переважно богословського та церковно-історичного змісту. У бібліотеці є алфавітний і систематичний каталоги книг і періодики, а також регістри дипломних, кандидатських, магістерських і бакалаврських робіт.

 

Систематичний каталог складається з 58 рубрик, домінуюче місце серед яких займають Богословські дисципліни (екзегетика, догматика, основне, моральне і порівняльне богослов’я, літургіка, гомілетика, патрологія та ін.), Церковно-історичні (біблійна, всесвітня і загальноцерковна історія, історія Православ’я на Русі та інших Помісних Православних Церков). Широко представлені гуманітарні дисципліни (філософські та філологічні науки, етика, естетика, психологія, логіка, педагогіка, теорія літератури та ін.). Є довідкові та енциклопедичні видання, книги різними мовами, художня література вітчизняних і зарубіжних авторів.

 

У фондах бібліотеки міститься повний комплект богослужбових книг і нотних збірок, які використовуються студентами за богослужінням в Академічному храмі Київських духовних шкіл.

 

До бібліотеки надходять різні періодичні видання всеукраїнського та регіонального значення, а також періодика з країн близького і далекого зарубіжжя. Є систематичні покажчики статей.

 

В бібліотеці створена велика аудіо- і відеотека, записи фільмів і лекцій біблійної, церковно-історичної, агіографічної, богословської та місіонерської тематики.

 

На засіданні Вченої ради КДА 31 серпня 2018 року була презентована електронна версія бібліотеки Київських духовних шкіл з можливістю пошуку та замовлення необхідної літератури.

 

Завідуючий бібліотекою КДАіС архімандрит Дамаскін (Лебедь).

 

Бібліотека працює щодня за таким розкладом:

 

Будні дні: з 9:00 до 19:30 (обідня перерва з 12:00 до 12:30).

 

Субота: вихідний день.

 

Недільні і святкові дні: з 17:00 до 19:30.

 

В період різдвяних і літніх канікул: з 9:00 до 15:00.

 

У приміщенні бібліотеки щодня функціонує читальний зал на 24 робочих місця, також проводяться семінарські заняття, круглі столи, перегляд відеофільмів.

 

Двері бібліотеки КДАіС відкриті не тільки для майбутніх богословів і пастирів Церкви Христової, студентів денного та заочного відділень Київських духовних шкіл. Її фондами активно користуються також студенти світських навчальних закладів столиці, а також читачі з різних державних та інших організацій і закладів.

 

У наш час співробітники академічної бібліотеки намагаються продовжувати традиції бібліотек наших славних Київських духовних шкіл. Справа ця дуже непроста, оскільки бібліотекарями в КДА були не просто особи, які мали вищу богословську освіту, а викладачі і професори Академії. Сучасну людину, напевно, здивує той факт, що імениті бібліотекарі не тільки вели алфавітний систематичний каталоги, що вимагало певних наукових знань і навичок, але займалися і найпростішою роботою, як, наприклад, видача книг студентам і розстановка книг на полиці.

 

Сучасними Київськими духовними школами була збережена дореволюційна бібліотечна класифікація книг богословського і церковно-історичного розділів, встановлена по друкованому систематичного каталогу бібліотеки КДА. Була спроба зберегти навіть сам вигляд оформлення книги. Але, звичайно, час диктує свої зміни.