Ректор КДА прочитав другу частину канону прп. Андрія Критського у храмовому комплексі Різдва Христового м. Києва
За богослужінням молився настоятель протоієрей Василій Біляк, духовенство та парафіяни храму
Читання другої частини Великого покаянного канону прп. Андрія Критського
Читання канону очолив завідувач аспірантури Київської духовної академії єпископ Баришівський Філарет
Слово архієпископа Білогородського Сильвестра після читання другої частини канону прп. Андрія Критського
Любов до людини заповідана Богом, але, якщо ми любимо тільки людину, або більше людину ніж Бога, зрештою, ми можемо прийти до найжахливіших речей
Слово архиепископа Белогородского Сильвестра после чтения второй части канона прп. Андрея Критского
Если мы любим Бога, то способны правильно любить человека. Любовь только тогда благородна, когда способна по-настоящему любить Бога
Слово архієпископа Білогородського Сильвестра перед початком Великого посту
Піст — це засіб. Засіб, що дозволяє людині побачити свої слабкості та зрозуміти, що тілесне начало часто опановує людину, повністю контролює її волю, бажання, емоції
Божественна літургія у Прощену неділю, спомин Адамового вигнання
Після Літургії було звершено Велику вечірню з Чином прощення
У Прощену неділю ректор КДА співслужив Предстоятелю УПЦ за Літургією у Києво-Печерській Лаврі
За Літургією Блаженніший Митрополит Онуфрій рукоположив у сан священника студента І курсу Академії – диякона Михайла Обрецького
Всенічне бдіння напередодні Прощеної неділі, спогаду вигнання Адама з Раю
Проповідь після шестопсалм’я виголосив студент ІІ курсу магістратури – ієродиякон Киріон (Шарамко)
Проповідь архієпископа Білогородського Сильвестра у Прощену неділю, спогад вигнання Адама з Раю
Згадуючи цей біблійний сюжет, Церква тим самим застерігає нас від подібної спокуси — бажання отримати будь-які таланти чи цінності без Бога, без належної оцінки себе, без підготовки
Проповедь архиепископа Белогородского Сильвестра в Прощеное воскресенье, воспоминание Адамова изгнания
Захотев иметь все, прародители не получают ничего, и даже больше – теряют то, что у них было
