Проповідь

Ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр  тлумачить 1-ше Євангельське зачало від Іоанна, яке читається на Світле Христове Воскресіння.

З моменту читання Апостолу змінюється у храмі все, що нагадувало б скорботу попередніх днів. В цей час великопісні одежі священнослужителів і храму змінюються на білі – на знак небесного Світла і Слави Воскреслого Господа

Христос три дні пробув у гробі… Ми сповідуємо, що в цей час Він сходив душею в пекло, звідки вивів людські душі

Христос умер. Невообразимый парадокс. Умер Тот, Кого именуют Живодавцем… Умер Податель и Источник жизни

Бог став людиною. Він помер на Хресті. Втілення і Хресна смерть, воскресіння та вознесіння — все «заради нас, людей, і заради нашого спасіння»

Смерть для нас привычна. А для Христа нет. В Нем, в плоти Его, в которой не действует закон греха, безсилен и закон смерти

Особливістю богослужіння Великого Четверга є піснеспів “Вечері Твоєї…”, який виконується замість Херувимської, а також під час Причастя та наприкінці Літургії

За Літургією Блаженніший Митрополит Онуфрій рукоположив у сан ієродиякона студента ІІ курсу КДА – монаха Василія (Франчука)

Богослужіння звершив благочинний Академічного храму архімандрит Досифей (Михайлюк)

Проповідь на запричасному вірші виголосив вихованець 4-го класу Семінарії — чтець Дмитро Лютик