Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього

У вівторок, 14 серпня 2018 року, у день свята Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього та пам`яті семи мучеників Маккавеїв, матері їхньої Соломонії та вчителя їхнього Єлеазара, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у жіночому монастирі на честь преподобної Анастасії Київської c. Ковалівка Васильківського району Київської області була звершена святкова Божественна літургія.

Богослужіння очолили вікарій Київської Митрополії єпископ Фастівський Даміан та ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр. Преосвященним владикам співслужили духовенство та гості обителі у священному сані.

За богослужінням молилась ктитор обителі, герой України Засуха Тетяна Володимирівна.

Після читання Святого Євангелія владика ректор звернувся до присутніх з архіпастирським словом.

Богослужбові піснеспіви виконував хор Київських духовних шкіл.

За Божественною літургією була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

Після відпусту Літургії відбувся хресний хід до монастирського колодязя, де було звершено мале освячення води, а також зілля та меду.

Наприкінці богослужіння, архіпастирі привітали усіх зі святом і початком Успенського посту та передали благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Прес-служба КДА

Успенський піст, присвячений приготуванню до свята Успіння Пресвятої Богородиці, починається 14 серпня святом Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього.

Благочестивий звичай винесення з царської скарбниці частки Хреста Господнього зародився в IX столітті в Константинополі. Його виносили на початку серпня, коли на Півдні розпочинали активно поширюватися всілякі епідемії. Потім, як засвідчується в грецькому часослові 1897 року, впродовж першої половини серпня, аж до самого свята Успіння Пресвятої Богородиці, цю частину спасительного Древа носили Хресними ходами вулицями Константинополя, молячись про позбавлення від хвороб і пропонуючи для поклоніння людям.

На Русі свято з’явилося з поширенням Єрусалимського уставу наприкінці XIV століття. У селах, де також відбувалося урочисте винесення хреста, навіть проходили Хресні ходи до водоймищ, відбувалися молебні та освячення води, також меду, зілля (мак, соняшники, волошки та інші квіти). Цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу. Через освячення зілля, плодів, через поклоніння Чесному Хресту Православна Церква освячує весь матеріальний світ.

Також 14 серпня Церква згадує мученицький подвиг старозавітних праведників. У II столітті до християнської ери ціла сім’я Маккавеїв засвідчила свою віру в Бога перед лицем жорстокого язичницького володаря. У той час Свята Земля жила під окупацією. Нова влада всіма шляхами насаджувала в народі багатобожжя, прагнула відвести народ від віри, що затвердив пророк Мойсей.