Відбувся чернечий постриг завідувача канцелярії КДАіС

У середу, 21 грудня 2022 року, у печерному храмі на честь преподобного Феодосія Печерського, що у Дальніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр звершив чернечий постриг над завідувачем канцелярії Київської духовної академії і семінарії. У чернецтві він отримав ім’я із Собору святих Київської духовної академії — Никодим, на честь священносповідника Никодима (Мілаша), єпископа Далматинсько-Істринського (день пам’яті — 20 березня).

Разом з Його Високопреосвященством також молились проректор з виховної роботи єпископ Згурівський Амвросій, викладачі, студенти та вихованці Київських духовних шкіл.

За традицією Київських духовних шкіл, духовним восприємником новопостриженого ченця став духівник Київських духовних шкіл архімандрит Маркел (Павук).

Після постригу владика ректор привітав монаха Никодима (Шевчука) та звернувся до нього зі словами настанови.

Далі, за традицією, усі присутні привітали монаха Никодима з чернечим постригом, після чого академічна братія та присутні під спів богослужбових “Се Жених грядет в полунощи” пройшли до Академічного храму, де новопострижений чернець буде перебувати і молитись протягом трьох днів.

***

Коротке житіє священносповідника Никодима (Мілаша)

Святий народився в місті Шибеник 4 квітня 1845 року, де здобув початкову освіту, пізніше навчався в Карловацькій духовній семінарії, відвідував лекції на філософському факультеті Віденського університету. У 1867 році вступив до Київської духовної академії. Закінчив її в 1871 році зі ступенем магістра богослів’я. У 1872 році на богословському факультеті Чернівецького університету отримав ступінь доктора богослів’я. У 1873 році в Києві у різдвяний святвечір прийняв постриг в рясофор, а в свято Різдва Христового був висвячений на диякона.

У 1874 році повернувся на батьківщину і став викладачем церковного права і практичного богослів’я в Задарській духовній семінарії. У 1875 році пострижений в мантію з ім’ям Никодим і висвячений у сан ієромонаха. У 1886 році бере участь у реформуванні Белградської духовної семінарії та призначається її ректором. Через рік повертається в Далмацію і продовжує наукову і викладацьку діяльність в Задарській семінарії.

16 грудня 1890 року в Відні архімандрит Никодим був рукоположений у єпископа Далматинсько-Істринського. Своєю єпархією керував до 1911 року, коли пішов на спокій. Останні роки свого життя провів в Дубровнику, де й помер 20 березня 1915 року. У 1930 році останки єпископа Никодима були перенесені в Шибеник і поховані в храмі Преображення Господнього.

Єпископ Никодим автор численних творів з церковного права. Найбільш відомий його твір «Православне церковне право» (1890), перекладене німецькою, новогрецькою та болгарською мовами. У 1895-1899 роки видав багатотомний збірник «Канони Православної Церкви» з багатьма коментарями. За свої роботи був удостоєний почесного членства в Київській та інших духовних академіях.

2 жовтня 2012 року прославлений місцевошанованим святим Далматинської єпархії в лику священносповідників.

Прес-служба КДА / фото дияк. Г. Загородній, О. Пилипенко