Проповідь єпископа Сильвестра (Стойчева) у день пам'яті преподобного Сергія Радонезького

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні ми святкуємо день пам’яті великого угодника Божого — святого преподобного Сергія Радонезького.

Шанування святих відомо в християнській традиції ще з перших часів. За своє довге існування Церква показала світові плоди живої віри — безліч святих, яких ми вшановуємо і до яких молитовно звертаємося. Нас православних християн, нерідко дорікають у тому, що ми шануємо святих, іронічно запитуючи, невже вам недостатньо Бога, щоб Йому молитися і звертатися до Нього звертатися. Однак люди, які запитують таке, неуважно читають Святе Письмо. В Євангелії сказано: «Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Мф. 5:48). Також сказано: «Будьте святі, бо Я святий» (1 Пет. 1:16). Якби не було святих, то як би були правдивими ці слова Господа Іісуса Христа? Якби не було святих, значить ми б не змогли показати, що святість реально існує. Кожен раз, коли ми вшановуємо святого, ми вшановуємо Бога, який зробив цю людину святим.

У Святому Письмі Нового Завіту існує багато розповідей про те, як Господь творив чудеса по молитвам і по вірі інших людей. Не по вірі людини, над якою ставалося чудо, а на прохання тих, хто за цю людину клопотав. Згадаймо, що Господь зцілив від біснування дочку хананеянки саме на прохання матері (Мф. 15:21-28). Коли принесли Господу розслабленого, в Писанні не сказано, що цей розслаблений міг щось сказати або звернутися до Христа. Але сказано, що Господь, побачивши їхню віру, тобто тих, хто приніс цю людину, здійснив чудо. Паралізований не міг просити Його, адже він був настільки скутий, як кажуть тлумачі Святого Письма, що навіть і язик його був паралізований (Лк. 5:17-20). Тому, коли ми звертаємося до святих, ми знаємо, що за клопотанням людей, Господь звершує чудеса. Так було завжди, навіть за часів земного житті Спасителя. І ми, пам’ятаючи це, звертаємося до наших святим, щоб вони молилися за нас: «бо багато може посилена молитва праведного» (Як. 5:16) — сказано в Святому Письмі.

У сьогоднішньому апостольському читанні ми чули такий вислів: «Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христовий» (Гал. 6:2). Це стосується всіх християн. І коли ми звертаємося до святих, ми як би просимо: «понеси мої тяготи, у мене є страждання, переживання або пристрасті». А преподобний Сергій, або інший святий чують наші молитви і несуть наші тягарі. Несуть і звертаються до Христа, щоб і Господь допоміг нам.

Преподобний Сергій жив багато століть тому. Але що змінилося, якщо він фізично не з нами? Нічого! «Бог же — як сказано в Святому Письмі — не є Бог мертвих, а живих, бо в Нього всі живі» (Лк. 20:38). І закон любові і допомоги один одному заради імені Христового діє для всіх: і тих, хто живий і тих, хто помер. Це все одна Церква! Церква, в яку входять і святі і не святі, які померли і які нині живуть. Тому якщо до преподобного Сергія, як про вказано у його житії, приходили і зверталися багато людей і отримували допомогу, то і після його преставлення нічого не змінилося. Ми і далі звертаємося до нього: «Отче Сергіє, допоможи!» І він, як і раніше, знає і чує наші молитви та молиться про нас.

Дуже часто, особливо в наш час, говорять про сенс існування народів. У чому сенс існування будь-якого народу, держави, нації? На це питання можуть бути різні відповіді. Але є і наша, християнська, відповідь. Найголовніша мета існування народу — щоб народ мав своїх святих. Якщо якийсь певний народ має своїх святих — значить він дійсно виконує заповіді Божі, дійсно є народом християнським, а не якимось плем’ям, яке живе інстинктами. Той народ, який повірив і прийняв Христа, ставши народом церковним, зобов’язаний відповісти на заклик Господа тим, що дає зі свого середовища святих. Якщо народ говорить, що він християнський, і при цьому в народі немає святих — значить місія не виконана, значить справжньої відповіді на заклик Господній так і не було здійснено.

Наша Церква має безліч святих з середовища нашого народу. Безліч великих святих, яких дала наша Церква, — це відповідь нашої Церкви, нашого народу до Господа на Його заклик. Преподобний Сергій Радонезький — це великий святий нашої Церкви. Це доказ того, що наш народ — церковний, народ, здатний породжувати святих. Наша Церква здатна народжувати святих. І ми завжди шанували преподобного Сергія, бо він — доказ того, що наш народ має право називатися народом, який вірить у Христа, народом православним, народом святим.

В сьогоднішній день, коли ми згадуємо пам’ять преподобного Сергія ми дякуємо Господу за такого святого. Він не просто відкрив світові свою святість, але навколо нього зібралося безліч і безліч учнів, які з його благословення йшли в усі кінці слов’янських земель і там засновували обителі та навчали усіх словом Христовим.

Набагато пізніше земного життя преподобного Сергія, інший великий святий нашої Церкви — преподобний Серафим Саровський скаже такі слова: «Стяжи дух мирний і тисячі навколо тебе спасуться», що означає — будь святим і тисячі навколо тебе спасуться. Преподобний Сергій на Русі — саме той святий, який здобув Дух Святий і через нього багато долучилися до святості, до тієї святості, до якої покликані всі ті, хто повірили в Господа Іісуса Христа.

Будемо ж підносити свої молитви до отця нашого преподобного Сергія, який показав нам через себе святість і велич Бога, дивного, як вчить Святе Письмо, в святих Своїх (Пс. 67:36). Вшануймо в сьогоднішній день, дорогі брати і сестри, преподобного Сергія Радонезького і прославимо Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа, якому слава, честь і поклоніння, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Прес-служба КДА