Слово Блаженнішого Митрополита Онуфрія на підсумковому засіданні Вченої ради КДА

Це засідання, яке сьогодні проходить в стінах нашої духовної школи, є підсумковим. Звичайно, що на заключному засіданні завжди роблять якісь підсумки минулого і озвучуються якісь плани на майбутнє. У нас минуле було непростим. Можна сказати, що воно було найскладнішим від того, яким би воно могло бути. Воно мало свої складнощі, які для нас були невідомими, ми не мали певного досвіду як це пережити. Але ми за все, що сталося, дякуємо Богові.

Мені приємно сьогодні сказати такі слова, що наша духовна школа, її викладачі, її студенти, її вихованці показали себе у цих непростих обставинах як справжні православні християни. І це дуже приємно. Це говорить про те, що процес виховання і викладання, який у нас існує, він був правильним. Тому що саме головне, що дає богослов’я і особистий духовний досвід — це удосконалення людської духовності. Він збільшує любов до Бога, любов один до одного, навчає нас любити один одного, терпіти один одного, прощати один одному. І коли правильно викладаються науки, коли правильно проходить процес виховання, якраз ці чесноти й скріплюються в людині. А вони потрібні нам завжди. І в період благоденства потрібно терпіння та любов. Але особливо це потрібно, коли якісь спокуси, якісь труднощі чи перепони зустрічаються на нашому життєвому шляху. І щоб їх подолати нам необхідно мати ці чесноти у собі. Думаю, що сьогоднішній захист трьох кандидатських робіт — це наукова фіксація того, що ви показали у своєму житті, у своєму матеріальному бутті у своєму відношенні до Бога і своєї Батьківщини, свого народу і один до одного.

Ми дякуємо Богові за те, що було і особливо дякуємо Йому за те, що ще буде, тому що з нами буває завжди лише те, що Бог попускає. Навіть якщо воно і гірке, але Бог попускає його. З Божої руки все корисне: і гірке, і солодке. Просто треба зі смиренням і подякою прийняти та мужньо терпіти, не відвертаючись від Божественної любові. Це така проста задача і формула, якою ми можемо зрозуміти усі обставини і повернути їх на користь самим собі.

Нехай Господь допомагає нам і в майбутньому. Що буде і що Бог попустить з подякою і мужньо перетерпіти, але не залишити Божественну любов, тому що це саме головне що людині треба — бути у Божественній любові і щоб самому не відвернутися від Бога, бо Він ніколи не відвертається від нас. Нехай Господь допомагає усім нам!

Прес-служба КДА