Вітальне слово Предстоятеля УПЦ організаторам та учасникам ХІIІ Міжнародної науково-практичної конференції

Організаторам, учасникам та гостям

XІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

«Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи»

Ваше Преосвященство! Дорогий Владико Ректоре!

Возлюблені у Христі отці, брати і сестри!

Радий привітати усіх вас з початком роботи щорічного наукового форуму, який став вже доброю традицією Київських духовних шкіл.

У цьому році Міжнародну науково-практичну конференцію «Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи» присвячено вкрай актуальній темі. Учасники конференції планують приділити особливу увагу проблемам пастирського служіння в сучасному світі.

Дійсно, перед сучасним священником постає чимало непростих питань, на які навряд чи можна знайти готові відповіді. Ми живемо у світі нових технологій. Ми вже не уявляємо життя без мобільного телефону та комп’ютера. Але це породжує і нові випробування. Сьогодні все більше говорять про нові види залежностей. Люди проводять значну частину свого часу у так званій віртуальній реальності. Це несе в собі загрози, про які ще десять років тому важко було і думати. Це змушує пастирів Церкви шукати нові підходи для надання людям духовної підтримки.

Важким випробуванням і для нашого суспільства, і для нашої Церкви стало швидке розповсюдження в світі коронавірусної хвороби. В ситуації пандемії духовенство стикнулося з неможливістю звершувати богослужіння та таїнства за усталеними звичаями. Необхідно було знайти прийнятні для Церкви форми впровадження епідемічних вимог. Постали непрості питання про порядок прийняття сповіді у людей, які опинилися в інфекційних відділеннях лікарень та про порядок звершення причастя у парафіяльних і монастирських храмах.

У будь-якій ситуації Церква керується пастирськими пріоритетами. Священник завжди має нести людині благу звістку про спасіння у Христі. В будь-яких випробуваннях ми маємо навчитися бачити дію Божественного промисла. Церква непохитно вірить в те, що тілесні хвороби та інші випробування очищають душу людини. Святитель Ігнатій Брянчанінов писав: «Духовний розум вчить, що хвороби та інші скорботи, які Бог посилає людям, посилаються з особливого Божого милосердя як гіркі цілющі ліки хворим, вони сприяють нашому спасінню, нашому вічному благополуччю набагато надійніше, ніж чудесні зцілення». Ці слова звучать ніби зовсім просто, але прийняти їх по-справжньому усією душею дуже непросто. Більшість людей, коли вони стикаються з непростими випробуваннями, впадають у відчай. Але християнин має знати, що відчай є важким гріхом. Треба завжди пам’ятати, що Господь ніколи не посилає випробувань, які перевищують наші сили. І священник має вчити людей саме такому відношенню до будь-яких випробувань.

Сьогодні є вкрай важливо звертати особливу увагу на викладання в духовних семінаріях пастирського богослов’я. Усі знання з догматичного богослов’я, історії Церкви, канонічного права та літургіки, які вихованці отримують в семінарії, мають втілюватися в їхньому майбутньому пастирському служінні. Духовні навчальні заклади не просто надають знання, вони готують людину до священства. Тому набуття знань завжди має звершуватися в особливій пастирській перспективі, де моральний образ пастиря має надзвичайно важливе значення.

Сподіваюся, що сьогодні учасники конференції будуть розмірковувати над цими непростими питаннями. Звісно, як і завжди будуть лунати ґрунтовні доповіді з богословських, історичних, літургічних та канонічних тем. Однак, треба завжди пам’ятати про те призначення, до якого покликані юнаки, що переступили поріг духовної школи. Я хочу побажати усім учасникам та гостям конференції благословенних успіхів у вивченні богоодкровенних істин. Закликаю Боже благословення на Ваші труди.

+ОНУФРІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Української Православної Церкви

19 жовтня 2021 року,

м. Київ