До Церковно-археологічного музею надійшов наперсний хрест відомого подвижника благочестя ХХ століття архімандрита Павла (Груздєва)

У п’ятницю, 6 вересня 2019 року в дар Київським духовним школам передано особистий хрест, що належав відомому подвижнику благочестя ХХ століття архімандриту Павлу (Груздєву). Реліквія буде зберігатись в Церковно-археологічному музею КДА.

Нагадаємо, що сьогодні, як і з моменту створення Церковно-археологічного музею Київської духовної академії, головним джерелом комплектування колекції музею є пожертвування та подарунки від церковних ієрархів, духовенства, а також приватних осіб.

Історична довідка

Архімандрит Павел (Груздєв)

Народився 23 січня 1910 року в Ярославській губернії. З дитинства перебував у Афанасіївському жіночому монастирі Носити підрясник восьмирічного послушника благословив Патріарх Московський Тихон, який певний час жив у монастирі. Після закриття монастиря 3 січня 1930 року, перебрався в Хутинський монастир. Пострижений у рясофор з благословення майбутнього Патріарха Московського єпископа Алексія (Симанського). Після закриття і цього

У 1941 році заарештований у справі архієпископа Ярославського Варлаама (Ряшенцева). Ув’язнений у в’язниці Ярославля. На допитах о. Павла піддали жорстоким тортурам.

Всі, хто разом з о. Павлом були заарештовані за цією справою, були розстріляні. О. Павла позбавили волі на 6 років. Під час ув’язнення о. Павло допомагав ув’язненим. Після відбуття покарання подав прохання на рукоположення. Після реабілітації у 1958 році, рукопложений у диякона та згодом у священика. У 1961 році пострижений у чернецтво архієпископом Ярославським і Ростовським Никодимом.

За своє ревне служіння о. Павла шанували далеко за межами села і навіть області. Найрізноманітніші люди їхали до нього за розрадою і рішенням життєвих питань. Він вчив християнської любові просто: притчами, життєвими розповідями, деякі з яких були записані і пізніше видані. Отець Павло був зразком християнського нестяжання. За своє життя не накопичив ніяких матеріальних цінностей.

У 1983 році возведений у сан архімандрита. Незважаючи на повну сліпоту і важку хворобу продовжував служити і проповідувати, приймати людей. Помер 13 січня 1996 року. Похований при великому скупченні народу на Леонтіївському кладовищі Тутаева поруч з батьками.

Прес-служба КДА