Всенічне бдіння напередодні дня Хрещення Русі та пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира

27.07.2026

Почати

27.07.2026 - 23:30

Кінець

27.07.2026 - 23:30

Категорії

Новини

У переддень спомину Хрещення Русі, пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира, Собору Київських святих і апостола Андрія Первозванного, 27 липня 2026 року, в Академічному храмі на честь преподобного Іоанна Дамаскина Свято-Покровського чоловічого монастиря у Голосієві звершено Всенічне бдіння.

 

Богослужіння очолив учений секретар КДАіС архімандрит Митрофан (Божко) у співслужінні викладачів та студентів Київських духовних шкіл у священному сані.

 

За Всенічним бдінням також молились викладачі, студенти та вихованці Київських духовних шкіл, парафіяни Академічного храму та паломники обителі.

 

Молитовні піснеспіви за вечірнім богослужінням виконував хор студентів Київських духовних шкіл під керівництвом регента архімандрита Леонтія (Тупкала).

 

Пресслужба КДА / Фото А. Ємельянов


 

Святий рівноапостольний великий князь Володимир (бл. 960–1015), у Святому Хрещенні Василій, є одним із найвидатніших державних і церковних діячів Київської Русі. Син великого князя Святослава Ігоровича та онук святої рівноапостольної княгині Ольги, він увійшов в історію як Хреститель Русі, завдяки якому християнська віра стала духовною основою життя держави.

 

Після міжусобної боротьби зі своїми братами Володимир став великим князем Київським. На початку свого князювання він залишався ревним прихильником язичництва, намагаючись об’єднати державу навколо спільного язичницького культу. Проте згодом князь усвідомив, що язичництво не може стати міцною духовною основою для єдиної держави, і розпочав пошуки істинної віри.

 

Згідно з церковним переданням і літописними свідченнями, князь Володимир ознайомився з різними релігіями, після чого обрав християнство. У 988 році він прийняв Святе Хрещення в Корсуні (Херсонесі), отримавши ім’я Василій на честь святителя Василія Великого. Одруження з візантійською царівною Анною також засвідчило входження Київської Русі до кола християнських народів.

 

Повернувшись до Києва, князь наказав зруйнувати язичницькі капища та ідолів, а жителям міста запропонував прийняти Святе Хрещення у водах Дніпра. Разом із поширенням християнства почалося будівництво храмів і монастирів, відкривалися школи для навчання дітей, розвивалася книжна справа, церковне мистецтво та благодійність. Християнські моральні принципи поступово стали основою суспільного життя та державного устрою.

 

Особливе місце серед звершень князя Володимира займає спорудження в Києві першого кам’яного храму Русі — Десятинної церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На її утримання князь віддавав десяту частину своїх доходів, звідки походить і назва святині. Він також піклувався про нужденних, допомагав убогим, вдовам і сиротам, виявляючи милосердя, до якого закликало Євангеліє.

 

Церква вшановує князя Володимира як рівноапостольного, тобто такого, хто своїми трудами у справі поширення християнської віри уподібнився святим апостолам. Його діяльність визначила подальший духовний, культурний та історичний розвиток Київської Русі, а Хрещення Русі відкрило новий етап в історії східнослов’янських народів.

 

Пам’ять святого рівноапостольного великого князя Володимира Православна Церква звершує 28 липня (15 липня за юліанським календарем). У цей день також урочисто вшановується спомин Хрещення Русі — події, яка стала початком багатовікової історії православної віри на українських землях.

 


 

59

ДОДАТКОВІ ДОКУМЕНТИ