Вітальне слово Блаженнішого Митрополита Онуфрія організаторам та учасникам ХVІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

ОРГАНІЗАТОРАМ ТА УЧАСНИКАМ XVIIІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«ДУХОВНА ТА СВІТСЬКА ОСВІТА: ІСТОРІЯ ВЗАЄМИН СУЧАСНІСТЬ-ПЕРСПЕКТИВИ»

Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико Ректоре!

Високопреосвященні владики!

Возлюблені у Христі отці, брати і сестри!

Щиро вітаю вас з початком роботи XVIII Міжнародної науково-практичної конференції «Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи», яка вже стала доброю академічною традицією Київської духовної академії і семінарії.

Цьогорічна конференція має особливе значення. У 2026 р. виповнюється 430 років з дня народження святителя Петра Могили, митрополита Київського, з ім’ям якого нерозривно пов’язана історія Київських духовних шкіл. Для нашої Академії цей ювілей є не лише важливою церковно-історичною датою, але й нагодою знову звернутися до витоків власної освітньої традиції та осмислити принципи, закладені її засновником.

Святитель Петро Могила стояв біля витоків нового етапу розвитку православної освіти в Києві. З його ініціативи Лаврська та Київська братська школи були об’єднані, що дало початок Київській колегії. Саме з цієї освітньої традиції згодом постала Києво-Могилянська академія, а на початку ХІХ ст. – Київська духовна академія.

Заснування школи було для митрополита частиною широкої програми церковного відродження. Він добре розумів, що Православна Церква потребує освіченого духовенства, богословів і проповідників, здатних відповідати на виклики свого часу. Саме тому в Києві було поєднано традиції православного богослов’я з найкращими здобутками тогочасної європейської освіти, розширено коло навчальних дисциплін, посилено увагу до мов, риторики, філософії та богослов’я. Цей «могилянський синтез» значною мірою визначив подальший розвиток православної освіти й справив помітний вплив далеко за межами України.

З іменем святителя Петра Могили пов’язані й важливі зміни в богословському житті Православної Церкви. У Києві було підготовлено «Православне сповідання віри», яке після розгляду та певного редагування було схвалене Східними патріархами. Цей текст посів важливе місце серед віросповідних пам’яток Православної Церкви і став свідченням прагнення київських богословів систематично викласти православне віровчення в умовах складних міжконфесійних дискусій XVII ст.

Не менш значущою була літургічна та пастирська діяльність митрополита. Виданий 1646 р. Требник став результатом великої праці з упорядкування богослужбової практики та пастирського служіння. Звісно, не всі вміщені до нього чини закріпилися в подальшій практиці нашої Церкви, однак сама ця праця показує масштаб поставлених святителем завдань і його прагнення впорядкувати церковне життя на богословських та канонічних засадах.

Спадщина святителя Петра Могили ніколи не була предметом однозначних оцінок. Саме тому фахове й неупереджене вивчення його творів, джерел та історичного контексту залишається важливим завданням сучасної церковно-історичної і богословської науки.

Ювілей святителя дає добру нагоду не тільки підбити підсумки попередніх досліджень, але й поставити нові питання. Важливо бачити в ньому не лише реформатора або запозичувача готових моделей, а церковного діяча, який прагнув відповісти на виклики своєї епохи, зберігаючи православну ідентичність і водночас активно використовуючи інтелектуальні та освітні засоби свого часу. Сподіваюся, що доповіді та дискусії цієї конференції допоможуть глибше осмислити його багатогранну спадщину.

Вміння уважно працювати з джерелами, вести аргументовану дискусію, поважати позицію співрозмовника і відповідально відстоювати власні висновки завжди було важливою ознакою справжньої академічної культури. Бажаю всім учасникам конференції плідної праці, змістовних доповідей, цікавих дискусій та нових наукових відкриттів.

Нехай 430-річний ювілей святителя Петра Могили стане для нас не лише зверненням до славного минулого Київських духовних шкіл, але й нагадуванням про нашу відповідальність за збереження і творчий розвиток тієї освітньої та богословської традиції, біля витоків якої він стояв. Закликаю Боже благословення на Ваші труди.

З любов’ю у Христі,

+ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

27 жовтня 2026 року,

м. Київ