Завершився третій день паломницької поїздки ректора КДАіС до Закарпаття

З благословення постійного члена Священного Синоду Української Православної Церкви митрополита Хустського і Виноградівського Марка, 4 травня 2026 року, у межах візиту до Закарпаття, ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр відвідав святі місця Хустської єпархії.

Першим пунктом подорожі став Свято-Миколаївський чоловічий монастир у селі Іза-Карповтлаш. Високопреосвященнішого владику зустрів вікарій Хустської єпархії єпископ Рахівський Марк, а також благочинний монастиря архімандрит Матфій з братією, які провели для гостей оглядову екскурсію територією обителі, розповівши про історію монастиря та особливості місцевого церковного життя.

В Свято-Миколаївському чоловічому монастирі паломницька група відвідала музей та архівний храм на честь преподобного Олексія Карпаторуського, де ознайомились з унікальними архівними документами та експонатами, що свідчать про духовний подвиг святого та історію Православ’я на Закарпатті. На пам’ять про візит єпископ Марк подарував архієпископу Сильвестру книгу присвячену життєпису преподобного Олексія Карпаторуського.

Наступним місцем паломницької подорожі став храм у селі Нанково, де архієпископ Сильвестр вклонився Нанківській чудотворній іконі Божої Матері, відомій під назвою «Сльозоточива». Поруч розташоване й святе джерело, яке, за переданням, з’явилося на місці явлення цієї ікони Пресвятої Богородиці. Архіпастирі разом із духовенством випили святої воду з джерела. Екскурсійний супровід проводив ієромонах Дорофей, який також ознайомив присутніх з історією місцевих святинь.

Нанківська чудотворна ікона Божої Матері «Сльозоточива»:

Історія святині розпочалася у XVI столітті на землі родини Подолеїв у селі Нанково. Згідно з переданням, на цьому місці явилася ікона Божої Матері, проте місцеві жителі не виявили належної пошани до образу та пошкодували землі для будівництва каплиці. Через це ікону не могли зрушити з місця навіть вісім пар волів, аж поки не було дано обітницю відвезти її до Повчі (Угорщина). Там угорський цар збудував для неї монастир, а сам образ прославився чудесами та отримав назву «Сльозоточива», оскільки Богородиця плакала за своїх невдячних дітей.

На місці явлення святині в Нанкові, яке називають «Полянкою», забило чудодійне джерело. Вода в ньому не висихає вже понад 330 років, навіть у найбільш посушливі часи, даруючи зцілення вірянам. Місцеві жителі глибоко шанують це місце і вірять, що молитви перед іконою неодноразово захищали село від ворожих навал, зокрема під час воєн минулого століття.

У 1914 році невідомий художник виготовив копію чудотворного образу з монастиря в Марія-Повч і передав її до Нанкова. Довгий час святиня прикрашала іконостас старої церкви, а у 1954 році благочестиві селяни виготовили для неї нову раму та перенесли до новозбудованого храму. Сьогодні ця шанована копія ікони знаходиться з правого боку біля іконостасу нанківської церкви, залишаючись головним духовним оберегом громади.

На завершення третього паломницького дня архієпископ Сильвестр прибув до чоловічого монастиря на честь Трьох святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого, що розташований у мальовничій долині серед Карпатських пагорбів села Велятино. Відновлення цієї святої обителі розпочалося в 2013 році. Після екскурсії територією монастиря паломники зробили спільне пам’ятне фото.

Пресслужба КДА / фото В. Харюк