В Академічному храмі звершено богослужіння напередодні свята Воздвиження Хреста Господнього (+ВІДЕО)

Напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, 26 вересня 2022 року, в Академічному храмі на честь Різдва Божої Матері було звершено Всенічне бдіння. Богослужіння очолив духівник та завідувач заочним сектором архімандрит Маркел (Павук) у співслужінні членів адімністрації, викладачів та співробітників КДАіС.

За богослужінням також молились викладачі, студенти і вихованці Київських духовних шкіл, парафіяни храму, паломники Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, а також віряни, які знайшли прихисток в Київських духовних школах.

Пряма трансляція богослужіння проводилась на офіційній сторінці КДА у мережі Facebook.

Богослужбові піснеспіви виконував академічний хор під управлінням регента архімандрита Леонтія (Тупкало).

Проповідь після шестопсалм’я виголосив студент ІI курсу магістратури чтець Володимир Дрепко.

Після співу Великого славослов’я під спів “Святий Боже” для поклоніння вірян на середину храму було винесено Чесне Древо Хреста Господнього. Під час спільного поклоніння Хресту співається тропар: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо».

Історія свята

За Переданням Хрест Господній був знайдений перед святом Великодня, Світлого Христового Воскресіння. Тому спочатку Хрестовоздвиження відзначали на другий день Великодня. У 335 році в Єрусалимі освятили храм Воскресіння Христового. Сталося це 13 вересня. На честь цього, свято Воздвиження перенесли на 14 вересня (за старим стилем; за новим стилем – 27 вересня). Єпископи, які приїхали на освячення храму з усіх кінців Римської імперії, розповіли про нове свято усьому християнському світу. 

Опис подій Воздвиження Хреста Господнього, яке відбулося в IV столітті, ми знаходимо у деяких християнських істориків, наприклад, Євсевія і Феодорита. У 326 році імператор Костянтин Великий вирішив неодмінно знайти втрачену святиню – Хрест Господній. Разом зі своєю матір’ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю.

Розкопки було вирішено проводити поруч з Голгофою, так як в іудеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, дійсно, в землі знайшли три хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп’ятого Спасителя. Як говорить Переказ, до одного з хрестів доторкнулася хвора людина і зцілилася. Так імператор Костянтин і цариця Олена дізналися, який з хрестів – той самий. Вони вклонилися святині, а потім патріарх Єрусалимський Макарій став показувати її народу. Для цього він встав на піднесення і піднімав («ставив») Хрест. Люди поклонялися Хресту і молилися: «Господи, помилуй!».

У VII столітті зі спогадом віднайдення Хреста Господнього був поєднаний інший спогад – про повернення Древа Животворящого Хреста Господнього з Перської неволі.

У 614 році Перський цар завоював Єрусалим і пограбував його. Серед інших скарбів він забрав у Персію Древо Животворящого Хреста Господнього. Святиня перебувала у іноземців чотирнадцять років. Лише у 628 році імператор Іраклій отримав перемогу над персами, уклав з ними мир і повернув Хрест в Єрусалим.

Як складалася подальша доля святині, історики точно не знають. Хтось каже, що Хрест знаходився в Єрусалимі до 1245 року. Інші, що його розділили на частини і рознесли по всьому світу.

Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі.

Прес-служба КДА / фото О. Пилипенко

****

Читайте також:

Проповідь ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра у день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.