Богослужіння напередодні Вселенської батьківської (м'ясопусної) суботи

Напередодні Вселенської батьківської (м’ясопусної) суботи, 8 березня 2024 року, в Академічному храмі в храмі на честь прп. Іоанна Дамаскина Свято-Покровського чоловічого монастиря у Голосієві було звершено уставне заупокійне вечірнє богослужіння, яке у співслужінні кліриків храму очолив завідувач заочним відділенням архімандрит Маркел (Павук).

За богослужінням також молились викладачі, студенти та вихованці Київських духовних шкіл, парафіяни Академічного храму та паломники обителі.

Згідно з Церковним Уставом, на утрені духовенство храму звершило Парастас, під час якого була піднесена молитва за усіх полеглих українських воїнів, невинно вбитих під час війни та усіх спочилих православних християн.

Богослужбові піснеспіви виконував академічний хор студентів Київських духовних шкіл під керівництвом регента ієродиякона Інокентія (Бабія).

Історична довідка

Встановлення м’ясопусної батьківської суботи сходить до апостольських переказів, що підтверджується статутом Святої Церкви, викладеним у V столітті преподобним Саввою Освяченим на підставі найдавнішого переказу, і звичаєм древніх християн стікатися в певні дні на кладовищі для поминання померлих, про що збереглося письмове свідоцтво з IV століття.

Назва «батьківська» швидше за все походить від традиції називати покійних «батьками», тобто такими, що відійшли до батьків. Ще одна версія – «батьківськими» суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків. Всього в році сім батьківських субот, з яких дві – Вселенські: М’ясопусна і Троїцька (напередодні свята П’ятидесятниці).

Слово «вселенська» означає, що в цей день поминаються всі покійні чада Вселенської Православної Церкви. У який би час вони не жили і громадянами якої б держави вони не були, якби вони були членами Православної Церкви – в цей день Церква творить поминання всіх них.

Пресслужба КДА / фото С. Мішіндур