Божественна літургія у Неділю двадцять першу після П’ятидесятниці
Проповіді за богослужінням виголосили: після читання Святого Євангелія — ієродиякон Іліодор (Поляков), а на запричасному вірші — студент І курсу Академії чтець Дмитро Лютик
Всенічне бдіння напередодні Неділі двадцять першої після П’ятидесятниці
Проповідь після шестопсалм’я виголосив студент IІ курсу магістратури — чтець Давид Шарамко
Проповідь архієпископа Білогородського Сильвестра у Неділю 21-ту після П’ятидесятниці
Святе Письмо каже: «Добре ім’я краще за велике багатство» (Притч. 22:1). Але в багатія немає доброго імені, у нього є тільки велике багатство
Проповедь архиепископа Белогородского Сильвестра в Неделю 21-ю по Пятидесятнице
В чем назидание этой притчи? Прежде всего, напоминание всем нам о том, что жизнь человеческая быстротечна. И в ней так много искушений, так много того, что может увлечь нас и увести от Господа
У день вшанування ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» архієпископ Сильвестр звершив Божественну літургію у Свято-Вознесенському храмі, що на Деміївці
Проповідь після читання Святого Євангелія виголосив викладач КДАіС ієромонах Павел (Вітрюк)
Божественна літургія у Неділю двадцяту після П’ятидесятниці
Проповіді за богослужінням виголосили: після читання Святого Євангелія — викладач ієромонах Герман (Ковач), а на запричасному вірші — студент І курсу Академії чтець Дмитро Літвін
Проповідь архієпископа Білогородського Сильвестра у Неділю 20-ту після П’ятидесятниці
Слово Боже — не набір звуків, що передає сенс, але благодатна сила, що таємниче діє в нас, поки, за словами апостольськими, у нас не зобразиться Христос (Гал. 4:19). Однак для того, щоб ця велика благодатна сила почала в нас діяти, потрібна наша відповідь — наше «так»
Божественна літургія у Неділю дев’ятнадцяту після П’ятидесятниці
Проповіді за богослужінням виголосили: після читання Святого Євангелія — викладач ієромонах Рафаїл (Мосунов), а на запричасному вірші — студент І курсу Академії чтець Богдан Лавріненко
Проповідь архієпископа Білогородського Сильвестра у Неділю 19-ту після П’ятидесятниці
Вдова на сході дві тисячі років тому… Яка у неї надія? Яка у неї опора в старості? У старості, в якій немає ні пенсій, ні допомоги — нічого немає. Тільки є одна надія на гідну старість — її діти. І ось тут, наїнська вдова втрачає свою дитину. Єдину дитину
Проповедь архиепископа Белогородского Сильвестра в Неделю 19-ю по Пятидесятнице
Сказано: «и отдал его Иисус матери его» (Лк. 7:15). Удивительные, прекрасные слова. Не просто воскресил, но отдал матери. Ради ее слез Христос совершил это чудо, и потому отдает ей, несчастной вдове, ее самое большое сокровище — единственного сына
