Почати
19.10.2021 - 23:30
Кінець
19.10.2021 - 23:30
Категорії
НовиниЗ благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, 19 жовтня 2021 року в Актовій залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (корп. №45) відбулось відкриття ХІIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи».
Участь у форумі беруть 55 доповідачів, серед яких представники духовних навчальних закладів Української Православної Церкви, Руської Православної Церкви, представники світських вищих навчальних закладів з України та з-за кордону, викладачі і студенти Київських духовних шкіл.
Захід проходив з урахуванням карантинних вимог.
Після молитви «Царю Небесний», пленарне засідання конференції відкрив ректор Київської духовної академії і семінарії професор єпископ Білогородський Сильвестр. Владика ректор привітав присутніх з початком роботи конференції та оголосив регламент роботи. Преосвященніший владика зауважив, що цьогоріч науковий форум присвячено проблемам пастирського служіння в сучасному світі.
До президії увійшли: Керуючий справами Української Православної Церкви заслужений професор митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, доцент митрополит Черкаський і Канівський Феодосій, голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ професор митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, ректор Київських духовних шкіл професор єпископ Білогородський Сильвестр та проректор з виховної роботи доцент єпископ Згурівський Амвросій.
Пряма трансляція пленарного засідання проходила на офіційній сторінці КДА у мережі Facebook.
Після вступного слова, митрополит Антоній виголосив вітальне слово Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія до організаторів та учасників форуму.
У своєму слові Його Блаженство, зокрема, зауважив: «Дійсно, перед сучасним священником постає чимало непростих питань, на які навряд чи можна знайти готові відповіді. Ми живемо у світі нових технологій. Ми вже не уявляємо життя без мобільного телефону та комп’ютера. Але це породжує і нові випробування. Сьогодні все більше говорять про нові види залежностей. Люди проводять значну частину свого часу у так званій віртуальній реальності. Це несе в собі загрози, про які ще десять років тому важко було і думати. Це змушує пастирів Церкви шукати нові підходи для надання людям духовної підтримки».
Також Блаженніший Владика не оминув питання поширення коронавірусної хвороби та зазначив: «Важким випробуванням і для нашого суспільства, і для нашої Церкви стало швидке розповсюдження в світі коронавірусної хвороби. В ситуації пандемії духовенство стикнулося з неможливістю звершувати богослужіння та таїнства за усталеними звичаями. Необхідно було знайти прийнятні для Церкви форми впровадження епідемічних вимог. Постали непрості питання про порядок прийняття сповіді у людей, які опинилися в інфекційних відділеннях лікарень та про порядок звершення причастя у парафіяльних та монастирських храмах».
Головним пріоритетом, на думку Його Блаженства, для священика має бути бачення дію Божественного Промисла в будь-яких випробуваннях. «Священник завжди має нести людині благу звістку про спасіння у Христі» — наголосив Предстоятель УПЦ.
Блаженніший Митрополит Онуфрій підкреслив, що сьогодні є вкрай важливим звертати особливу увагу на викладання в духовних семінаріях пастирського богослов’я. «Усі знання з догматичного богослов’я, історії Церкви, канонічного права та літургіки, які вихованці отримують в семінарії, мають втілюватися в їхньому майбутньому пастирському служінні. Духовні навчальні заклади не просто надають знання, вони готують людину до священства. Тому набуття знань завжди має звершуватися в особливій пастирській перспективі, де моральний образ пастиря має надзвичайно важливе значення» — зазначив Блаженніший владика.
Наостанок Блаженніший Митрополит Онуфрій закликав на усіх Боже благословення і побажав учасникам та гостям конференції благословенних успіхів у вивченні богоодкровенних істин.
Також на адресу організаторів та учасників вітання з початком роботи міжнародного форумунаправив заступник голови Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України Юрій Євгенович Решетніков.
Далі присутні заслухали доповідь Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія на тему: «Внесок Київських духовних шкіл у розвиток пастирського богослов’я (ХVIII — початок ХХ ст.)».
Владика Антоній на початку своєї доповіді окреслив історичний стан пастирського богослов’я в духовних школах. Зокрема, Його Високопреосвященство сказав: «Головною метою існування системи духовної освіти є підготовка пастирів Церкви. Саме для досягнення цієї мети мають бути націлені усі навчальні дисципліни в духовних семінаріях. Зважаючи на це, вивчення пастирського богослов’я мало б завжди займати центральне місце в системі духовної освіти. Але, якщо оглянути історію розвитку духовної освіти за останні три століття, можна побачити, що наука про пастирство пройшла вкрай непростий шлях розвитку».
Далі, окресливши історичні події розвитку пастирського богослов’я в КДА, митрополит Антоній зауважив, що протягом XVIII — початку ХХ ст. пастирське богослов’я, як навчальна дисципліна, пройшло в КДА помітну еволюцію і отримало самостійний статус. Проте, за словами владики, і на початку ХХ ст. на пастирське богослов’я дивилися переважно як на вузько-практичну дисципліну. Головну увагу викладачі цього предмету традиційно приділяли обов’язкам священника.
Керуючий справами УПЦ виокремив викладачів КДА, які робили вагомий внесок у розвиток пастирського богослов’я. Зокрема, як підкреслює архіпастир, «праці архієпископа Антонія (Амфітеатрова) та професора В. Ф. Певницького відіграли ключову роль у становленні цієї дисципліни. А часопис «Руководство для сельских пастырей», який видавала Київська духовна семінарія, протягом кількох десятиліть залишався головним спеціалізованим пастирським періодичним виданням Руської Церкви».
Наприкінці доповіді митрополит Антоній наголосив, що сучасне життя ставить перед пастирями Церкви нові виклики. «І ми, — сказав владика, — маємо шукати на них відповіді, спираючись на ту багату спадщину, яку залишили нам професори та викладачі попередніх епох. Творчий розвиток їхніх доробок — одне з важливих завдань наших духовних шкіл».
Доцент митрополит Черкаський і Канівський Феодосій виголосив доповідь на тему: «Пастырский кризис: предпосылки, причины и профилактика». У своїй доповіді владика митрополит зосередив увагу на особливостях священицького служіння, ставленням до нього, вихованні майбутніх пастирів та їхньої підготовки до священства. Окрім того, митрополит Феодосій акцентував увагу присутніх на головних причинах пастистирської кризи.
Однією з головних профілактик пастирської кризи, владика Феодосій вбачає у розумінні пастирства як жертви. Якщо священик готовий віддати всього себе Церкві, зазначив архіпастир, будь-яку священицьку кризу він зуміє подолати з Божою допомогою.
Викладач Одеської духовної семінарії протоієрей Андрій Сулаков виступив з доповіддю «”Движение колливадов” в контексте возрождения православного пастырства во второй половине XVIII века». Отець Андрій коротко розглянув історичні причини появи руху, його головних ідеологів, серед яких велика кількість святих, та їхні основні праці, що вплинули на богослов’я, літургіку та канонічне право.
Підсумовуючи свою доповідь, отець Андрій наголосив, що було б дуже корисним не тільки вивчати насліддя отців-коливадів, але й взяти той позитивний досвід, який вони залишили для нас.
На завершення пленарного засідання з доповіддю на тему: «Концепт сна (ܕܡܟܘܬܐ) в религиозной танатологии прп. Ефрема Сирина и мар Иакова Саругского» виступив викладач КДА Сергій Васильович Ковач. Доповідач провів глибокий аналіз поглядів на смерть в малодослідженій сирійській традиції преподобного Єфрема Сиріна та єпископа Іакова Саругського.
Після завершення пленарного засідання єпископ Білогородський Сильвестр подякував учасникам конференції за цікаві та змістовні доповіді та вказав, що після обіду робота конференції продовжиться на 8-ми секціях:
Секція 1 — «Сучасні проблеми пастирського служіння»
Секція 2 — «Біблеїстика та богослов’я: історичний досвід та сучасні виклики»
Секція 3 — «Історія Церкви та богословської освіти: джерела, історіографія, нові наукові дискурси»
Секція 4 — «Церковно-практичні дисципліни: історичний досвід та перспективи»
Секція 5 — «Студентська наука в духовній школі: біблеїстика»
Секція 6 — «Студентська наука в духовній школі: богослов’я»
Секція 7 — «Студентська наука в духовній школі: церковно-історичні дисципліни»
Секція 8 — «Студентська наука в духовній школі: церковно-практичні дисципліни»
Прес-служба КДА / фото О. Пилипенко, В. Літвінов
2661
