Собор святих КДА: священносповідник Амвросій, єпископ Кам’янець-Подільський (+1932)

Житіє

священносповідника Амвросія,

єпископа Кам’янець-Подільського (+1932)

День пам’яті — 20 грудня

Офіційний сайт Київської духовної академії продовжує серію публікацій “Рік з КДА”, у якій будуть опубліковані житія подвижників благочестя, котрі входять до Собору святих КДА, у день їх пам’яті.

Священносповідник Амвросій (у миру — Полянський Олександр Олексійович) народився 12 листопада 1878 р. у с. Петеліно Єлатомського повіту Тамбовської губернії у сім’ї з давнього священицького роду. Початкову освіту здобув у церковно-парафіяльній школі. У 1887 р. вступив до Шацького духовного училища, потім навчався у Тамбовській духовній семінарії (закінчив у 1899 р.) та Казанській духовній академії, яку закінчив у 1903 р. зі ступенем кандидата богослов’я. Під час навчання в Академії, у 1901 р. був пострижений у чернецтво з ім’ям Амвросій і рукопокладений в ієродиякона, а у 1902 р. — в ієромонаха.

У 1903 р. ієромонаха Амвросія призначено викладачем Київської духовної семінарії із возведенням у звання соборного ієромонаха Києво-Печерської Лаври. У 1905 р. нагороджений наперсним хрестом. У 1906 р. призначений ректором Київської духовної семінарії із возведенням у сан архімандрита. У цей час революційні заворушення країни впливали також на настрій семінаристів. 29 березня 1907 р. серед учнів спалахнув бунт, але ректору вдалося швидко впоратися з ним. Разом з тим, він усіляко підтримував студентство матеріально, був постійним членом Товариства допомоги потребуючим вихованцям Києво-Подільського духовного училища, а також очолював раду Петропавлівського піклування про вихованців Київської духовної семінарії, які потребують матеріальної допомоги.

22 жовтня 1918 р. архімандрит Амвросій (Полянський) був хіротонізований на єпископа Вінницького, вікарія Кам’янець-Подільської єпархії. Коли правлячий архієрей пішов у розкол обновленців, 1922 р. став єпископом Кам’янець-Подільським і Брацлавським. У 1923 р. ієрарху кілька разів висувалися звинувачення. За активну боротьбу з обновленством, був обмовлений і звинувачений у приховуванні колишніх офіцерів царської армії через рукопокладення їх у священний сан. За уявний «злочин» був висланий до Харкова, а потім до Москви без права залишати місто. Подільська єпархія, у свою чергу, за підтримки влади фактично повністю перейшла до влади обновленців.

Після чергового арешту в Москві оселився у Даниловому монастирі. Багато служив та часто проповідував. Брав участь у похованні патріарха Тихона та підтримав ідею передачі влади митрополиту Петру (Полянському). У 1925 р. знову отримав призначення на Подільську кафедру, але повернутися в Україну йому не вдалося. 30 листопада 1925 р. було заарештовано всіх архієреїв-учасників т.зв. «Данилівського Синоду» — прихильники митрополита Петра (Полянського). 21 травня 1926 р. разом з архієпископом Прокопієм (Титовим) засуджений до 3 років концтаборів та висланий на Соловки. У травні 1926 р. став одним із авторів «Соловецького послання» — звернення до уряду СРСР єпископів, ув’язнених на Соловках.

30 листопада 1928 р., замість звільнення, був засуджений до 3 років висилки в Уральську область. Проживав у містах Тобольськ та Обдорськ, також у селі Шуришкари. У важких умовах заслання все одно звершував богослужіння, листувався з митрополитом Петром (Полянським). Така активна позиція спровокувала черговий арешт 30 липня 1931 р. і ув’язнення у Тобольській в’язниці. 14 грудня засуджений до 3 років заслання у Казахстані.

У вересні 1932 р. єпископ прибув до Туркестану, але там йому повідомили, що місцем проживання для нього визначено с. Сузак, дорога до якого лежала через пустелю за 120 км від Туркестану. Дорогою до місця заслання владика отримав важкі сонячні опіки, через що ледь не помер. Після приїзду потрапив до лікарні, але стан був вкрай важким. Архіпастир помер 20 грудня 1932 р. Реабілітовано 29 червня 1994 р.

Священносповідник Амвросій (Полянський) був причислений до лику святих у 2000 р. Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви. Вшановується у Соборах новомучеників і сповідників Церкви Руської, Рязанських, Соловецьких та Вінницьких святих, а також святих Київської духовної академії.

День пам’яті: 20 грудня (7 грудня за ст. ст.).

Святий священносповідниче Амвросіє, моли Бога за нас!