Собор святих КДА: священномученик Георгій Ізвєков, пресвітер (+1937)

Житіє

священномученика Георгія Ізвєкова,

пресвітера (+1937)

День пам’яті — 27 листопада

Офіційний сайт Київської духовної академії продовжує серію публікацій “Рік з КДА”, у якій будуть опубліковані житія подвижників благочестя, котрі входять до Собору святих КДА, у день їх пам’яті.

Священномученик Георгій (Ізвєков Георгій Яковлевич) народився 24 лютого 1874 р. в Калузі у сім’ї священика. Навчався у Калузькому духовному училищі (закінчив у 1888 р.), Калузькій духовній семінарії (1888–1894) та Київській духовній академії (1894–1898). Після закінчення академії отримав ступінь кандидата богослов’я, написавши твір на тему: «Учбове Євангеліє Никифора Калліста». З того ж року вважався псаломщиком у посольській церкві міста Праги (Чехія, 1898–1905).

У 1902 р. одружився з Бєляєвою Софією Андріївною, старшою донькою ректора Віфанської духовної семінарії протоієрея Андрія Бєляєва, у шлюбі з якою мав трьох дітей. З 1905 р. деякий час викладав у Сумському духовному училищі, але з квітня служив псаломщиком у місті Гаазі (Нідерланди, 1905–1906).

У лютому 1906 р. Георгій Ізвєков прийняв священичий сан. Після рукопокладення був направлений до Санкт-Петербурга, де був настоятелем домового храму на честь святого князя Олександра Невського при Олександрівському жіночому інституті. У 1906–1913 pp. викладав у кількох навчальних закладах міста: з лютого 1906 р. був законовчителем Олександрівського інституту шляхетних дівчат; разом із цим викладав у гімназії, яка знаходилася під протекторатом принцеси Євгенії Ольденбурзької; з 1910 р. — регент та викладач народної пісні в регентському училищі та музичній школі, заснованих Степаном Смоленським; з 1913 р. — викладач жіночої Свято-Володимирської церковно-вчительської школи. Водночас священик брав участь у етнографічних експедиціях Географічного товариства, під час яких збирав російські народні пісні. Будучи в Петербурзі та Чехії, видавав свої духовні та світські музичні твори, а також опрацювання народних пісень.

У грудні 1913 р. призначений другим священиком у посольському храмі у Берліні. Під час Першої світової війни служив у санітарному поїзді, а потім у шпиталі. У 1917 р. нагороджений камілавкою і в тому ж році отримав право носіння наперсного хреста.

Після більшовицького перевороту 1917 р. переїхав до Москви. У 1918–1920 pp. працював у Московському обласному союзі кооперативних об’єднань. Служіння отця Георгія відбувалося у храмі Донської ікони Божої Матері у селищі Перлівка Московської губернії (1921–1931). Через деякий час був возведений у сан протоієрея. Після переїзду до Москви продовжував складати і обробляти духовні піснеспіви. Був членом секції духовних та хорових композиторів Московського товариства драматичних письменників та композиторів (1925–1930), а також співробітником Всесоюзного управління охорони авторських прав.

З початком масових репресій, 14 квітня 1931 року був заарештований і ув’язнений до Бутирської в’язниці Москви. Проходив у груповій справі та звинувачувався в організації нелегальних братств та надання допомоги засланцевому духовенству, засуджений на заслання до Північного краю на 3 роки. У 1931–1933 pp. перебував у м. Котлас Архангельської області, потім у м. Великий Устюг Вологодської області та м. Усть-Сисольськ Комі АРСР. Після ув’язнення, повернувся у свій будинок у Перлівці, не залишав написання творів, обробку та переписування духовної музики, народних та світських пісень, нот, які публікувалися у друкарському вигляді.

2 листопада 1937 р. протоієрей Олександр Лебедєв, секретар митрополита Сергія (Страгородського), перебуваючи під арештом, дав свідчення проти отця Георгія. Священика повторно заарештували того ж дня і ув’язнили в Таганську в’язницю. За звинуваченням у контрреволюційній фашистській агітації, 23 листопада засуджений до найвищої міри покарання. 27 листопада 1937 р. протоієрей Георгія Извєкова було розстріляно на Бутівському полігоні. Похований у селищі Бутове Московської області.

Канонізований 14 серпня 2000 р. визначенням Архієрейського Собору Руської Православної Церкви у Соборі новомучеників та сповідників Церкви Руської. Вшановується також у Соборах новомучеників у Бутові постраждалих та святих Київської духовної академії.

День пам’яті: 27 листопада (14 листопада за ст. ст.).

Святий священномучениче Георгіє, моли Бога за нас!