Собор святих КДА: святитель Ієрофей, єпископ Острозький

Житіє

святителя Ієрофея, єпископа Острозького (+1871)

День пам’яті — 30 квітня

Святитель Ієрофей (у миру — Лобачевський Яків Федорович) народився 17 квітня 1783 р. у місті Ковелі Волинської губернії у сім’ї уніатського священика. Початкову освіту здобув удома, пізніше допомагав батькові навчати інших дітей. Після входження Волині до складу Російської імперії, у 1794 р. його батько з усією родиною прийняв Православ’я.

У 1799 р. Яків вступив до нещодавно заснованої Волинської семінарії в Острозі. Так, як він уже мав домашню освіту, його відразу прийняли до класу риторики. За час навчання опанував французьку та німецьку мови. Водночас займався репетиторством та читав приватні лекції. Філософський курс Волинської семінарії закінчив добре.

9 жовтня 1807 р. зарахований до Києво-Могилянської академії. Тут поглиблено вивчав філософію, богослов’я, латинське та російське красномовство, грецьку мову та історію; продовжив займатися французькою та німецькою. Вирізнявся здібністю в навчанні, також займався репетиторством. Після пожежі на Подолі у 1811 р., який обірвав заняття в академії, Яків залишив навчання. 18 серпня отримав атестат та повернувся додому.

Повернувшись до Острогу, з 1811 р. викладав граматику, німецьку мову у Волинській семінарії. 2 серпня 1814 р. у Загаєцькому монастирі святителя Іоанна Милостивого прийняв чернецтво з ім’ям Єрофій. 6 серпня того ж року рукопокладений у сан ієродиякона, 9 серпня — у сан ієромонаха. Відразу після хіротонії був призначений настоятелем Загаєцького монастиря. На цій посаді зайнявся будівництвом та відродженням обителі, при цьому продовжував викладання у семінарії. З 1815 р. обіймав посаду інспектора та професора філософії. У 1819 р. возведений у сан архімандрита. У 1823 р. був звільнений від управління семінарією, залишаючись лише намісником монастиря. У вільний час вивчав італійську та англійську мови.

19 серпня 1829 р. переведений настоятелем до Дерманського Свято-Троїцького монастиря. Тут архімандрит Ієрофей відбудував головний храм та відновив повітове духовне училище з необхідними приміщеннями для викладачів та учнів. Незабаром був призначений членом духовної консисторії Волинської єпархії, яка розташовувалась у Почаївському монастирі, де проводив більшу частину часу. Окрім виконання адміністративних обов’язків, займався літературною діяльністю, вивченням історії Дерманської обителі. Брав участь у Комісії з видавництва актів та документів з історії південно-західної частини України.

25 березня 1845 р. архімандрит Ієрофей був рукопокладений в єпископа Острозького, вікарія Волинської єпархії. Того ж року призначено віце-президентом Волинського комітету з питань забезпечення в’язниць. Практично управління єпархією перейшло в його руки, так як правлячі ієрархи часто мешкали у Варшаві. Через це йому довелося переїхати до Житомира. Лише у 1860 р., коли правлячим архієреєм Волинської єпархії став архієпископ Антоній (Павлинський), владика Ієрофей зміг повернутися до Дерманського монастиря.

З 1869 р. здоров’я архієрея почало різко погіршуватися, тому в 1870 р. він подав прохання на спокій, просячи залишитись у Дерманському монастирі. Після Великодня 1871 він повністю зліг через приступ і оніміння ніг. Упокоївся 17 квітня 1871 р., похований у монастирському храмі.

Святитель Ієрофей (Лобачевський) канонізований 17 серпня 2021 р. Священним Синодом Української Православної Церкви як місцевошанований святий Рівненської єпархії. 11 вересня 2022 р. Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій очолив чин його прославлення. Святі мощі спочивають у Свято-Троїцькому Дерманському жіночому монастирі. Вшановується у Соборі святих Київської духовної академії.

День пам’яті: 30 квітня (17 квітня за ст. ст.).

Святителю отче Ієрофеє, моли Бога за нас!