Собор святих КДА: святитель Іларіон, єпископ Крутицький (+1760)

Житіє

святителя Іларіона,

єпископа Крутицького (+1760)

День пам’яті — 16 грудня

Офіційний сайт Київської духовної академії продовжує серію публікацій “Рік з КДА”, у якій будуть опубліковані житія подвижників благочестя, котрі входять до Собору святих КДА, у день їх пам’яті.

Святитель Іларіон (Григорович) народився 20 грудня 1696 р. у селі Сосниці Чернігівської губернії. З молодих років мав схильність до вивчення різних наук. У 1714 р. пішов до Києва, де вступив до Києво-Могилянської академії. Після її закінчення, у 1721 р. прийняв чернечий постриг у Києво-Братському монастирі, який здійснив професор богослов’я, ієромонах Йосип Волинський. У тому ж році чернець Іларіон отримав посаду викладача у Київській академії, де працював протягом 4 років.

У 1726 р. рукопокладений у сан ієромонаха та призначений префектом Харківського колегіуму, де також викладав риторику та філософію. Тут він набув популярності талановитого проповідника.

У 1733 р. ієромонах Іларіон возведений у сан архімандрита і призначений настоятелем Успенського Святогірського монастиря на річці Сіверський Донець. Вирізняючись духовними подвигами, він був дуже вимогливий до себе і братії, від якої за це неодноразово зазнавав неприємностей. Різні доноси до Білгородської духовної консисторії від монастирської братії не мали жодних явних підтверджень, що свідчить про їхню недійсність та наклеп.

З 1738 по 1740 р. архімандрит Іларіон керував Миколаївською Білгородською обителлю на річці Донець. У 1740–1743 pp. — був настоятелем Звенигородської обителі преподобного Сави Сторожевського, а у 1743 р. — став настоятелем Чу́дової обителі у Московському кремлі. Незважаючи на свою хворобливість, подвижник, перебуваючи в Москві, крім настоятельських праць займався і вченою діяльністю. Зокрема брав участь у перевірці виправленого раніше церковнослов’янського тексту Біблії.

У 1744 р. призначений настоятелем Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря. Плодом вченої діяльності архімандрита Іларіона були 290 зошитів, що містили виправлений ним біблійний текст. Перевірка за участю членів Синоду тривала кілька років, і в 1751 р. ця, так звана «Єлизаветинська Біблія», вийшла друком.

22 травня 1748 р. архімандрит Іларіон рукоположений в єпископа Сарського і Подонського (Крутицького). На цій кафедрі він прослужив майже 13 років. З 14 червня 1754 до 25 січня 1758 тимчасово керував Московською єпархією. Архіпастирські праці єпископа Іларіона в Москві стяжали йому славу людини богоугодного життя, подвижника та молитвеника. При цьому він не забував про наукові праці. Крім робочих зошитів з виправленням текстів Святого Письма, дійшло кілька його проповідей.

Святитель Іларіон упокоївся 3 грудня 1760 р. Похований у Москві на Крутицькому подвор’ї, в усипальниці під Миколаївським приділом Воскресенської церкви. 5 жовтня 1987 р. канонізований як місцевошанований Тульський святий. 8 травня 2008 р. канонізований Священним Синодом Української Православної Церкви у Соборі Святогірських святих.

Вшановується у Соборах Брянських, Тульських, Святогірських святих та святих Київської духовної академії.

День пам’яті: 16 грудня (3 грудня за ст. ст.).

Святителю отче Іларіоне, моли Бога за нас!