Собор святих КДА: священносповідник Сергій Правдолюбов, пресвітер (+1950)

Житіє

священносповідника Сергія Правдолюбова,

пресвітера (+1950)

День пам’яті — 18 грудня

Офіційний сайт Київської духовної академії продовжує серію публікацій “Рік з КДА”, у якій будуть опубліковані житія подвижників благочестя, котрі входять до Собору святих КДА, у день їх пам’яті.

Священносповідник Сергій (Правдолюбов Сергій Анатолійович) народився 13 червня 1890 р. у с. Маккавеєво Касимівського повіту Рязанської губернії у сім’ї майбутнього священномученика протоієрея Анатолія Правдолюбова. Його старші брати Микола та Володимир Правдолюбов також згодом прийняли мучеництво. Освіту здобув у Касимівському духовному училищі (1905), Рязанській духовній семінарії (1911) та Київській духовній академії (1915), яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я. Того ж року залишився псаломщиком у Києві.

У 1913 р. одружився, згодом у подружжя було семеро дітей. 26 жовтня 1915 р. рукопокладений у священика і направлений до Спаської церкви слободи Кукарки Яранського повіту Вятської губернії. У 1916 р. возведений у сан протоієрея та переведений настоятелем до Троїцького собору слободи Кукарка з призначенням на посаду благочинного першого округу. Крім цього обіймав посаду законовчителя жіночої гімназії, двох чоловічих середніх училищ та був головою педагогічної ради гімназії.

У 1923 р. отець Сергій переїхав до р. Касимів Рязанської єпархії, де 8 вересня був призначений настоятелем Троїцького храму. Він проявив себе як проповідник та апологет. Збереглися докладні записи його проповідей 1920-х рр., зокрема розлогий цикл проповідей під назвою «Пояснення Божественної літургії». Йому також доводилося брати участь у публічних диспутах з атеїстами, куди збиралося безліч народу. Завдяки його твердості та зусиллям, а також і згуртованості місцевого духовенства, обновленський розкол у місті успіху не мав.

Протоієрей Сергій неодноразово зазнавав репресій з боку радянської влади. У 1919–1920 pp. дивом залишився живим, коли до міста увійшов каральний загін латиських стрільців, який розшукував впливових людей та розстрілював їх на місці. Його заарештували та протримали під вартою два з половиною місяці. Наприкінці 1929 р. був повторно заарештований і засуджений до двох років ув’язнення, але, на прохання віруючих, був звільнений через кілька місяців у 1930 р. У 1935 р. був засуджений і відправлений на Соловки разом зі своїм сином і двома братами. Причиною стало складання життєпису місцевошановних подвижників благочестя. В ув’язненні провів п’ять років: з 1935 по 1937 рр. у Соловецькому таборі, інші два роки — у табірному пункті Сосновець (Карелія).

Після звільнення у 1940 р. отець Сергій повернувся до Касимова, де опинився у вкрай важких умовах. У 1942 р. знову провів шість місяців у тюремному ув’язненні. Його звинувачували у порушенні правил світломаскування у воєнний час, яких він не порушував. У 1943 р. у зв’язку зі звільненням місця в Микільській церкві міста був запрошений для постійного служіння, але незабаром був мобілізований на трудовий фронт і направлений в Малєєво як сторож кар’єра з видобутку білого каменю. За три роки проведених у каменоломнях вивчав творіння Святих отців, а іноді навіть вдавалося звершувати богослужіння.

Відбувши термін покарання, з весни до грудня 1947 р. був благочинним Спаського округу Рязанської єпархії та настоятелем Вознесенської церкви м. Спаськ-Рязанський. У грудні 1947 р. був переведений до Лебедяня, де служив у Преображенському храмі. Здоров’я священика було підірвано в ув’язнені, де він переніс інфаркт. Помер протоієрей Сергій Правдолюбов 18 грудня 1950 р. Похований у Лебедяні біля вівтаря Преображенського храму.

27 грудня 2000 р. рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви канонізований як священносповідник у Соборі новомучеників та сповідників Церкви Руської. 4 жовтня 2001 р. було звершено знайдення його чесних мощей, які нині почивають у Троїцькому храмі міста Касимова Рязанської області. Вшановується також у Соборах Воронезьких, Вятських, Липецьких, Рязанських, Соловецьких святих та святих Київської духовної академії.

День пам’яті: 18 грудня (5 грудня за ст. ст.).

Святий священносповідниче Сергіє, моли Бога за нас!